Шляхи Христа

 

Таблиця: християнська позиція – «в світі, але не від світу цього»*, «третій шлях».

Хто б не шукав шляху до подолання своєї недосконалості за допомоги Ісуса, якого беруть за приклад (порівняйте сторінки „...зцілення" та „етика." та „Християнський шлях: розуміння щоденного життя") повинен по-перше:
- справедливо відноситися до себе та на основі цього думати про інших людей (замість того щоб проектувати все на інших), порівняй Єв. від Матвея 5.3;
-
прислухатись до імпульсів своєї свідомості та тим не менш покадти свій панцир (а не стримувати ці імпульси), порівняй Єв. від Матвея 5.5 та 5.9…;
-
відмітити, що тут кожен також існує і для інших, хоча чиєсь фізичне благополуччя може бути необіхдною умовою для допомоги іншим (порівняй Єв. від Матвея 5.7);
- шукати існуючого Духа Господнього, хоча можуть бути корисними і зовнішні форми (а не тільки чіткі рамки), порівняй Єв. від Матвея 6.5-8...та Івана 4.21-24;
- знаходитись у пошуку „життя" згідно релігійних настанов та відповідно поводитись (а не робити вигляд), порівняй Єв. від Матвея 5.8;
-
мати сміливість жити згідно своїм новим баченням та зважати також на бачення інших (навіть якщо ці бачення не завжди цінуються в цьому світі), порівняй Єв. від Матвея 5.15;
-
бути стриманим та слугувати іншим, не зважаючи на нові бачення (а не становитись марнославним),
порівняй Єв. від Матвея 5.19 та Луки 9.48...

Якщо людина, повернувшись таким чином в бік любові і мудрості, перестане заважати сама собі, він чи вона виявить, що християнство – не просто образ життя, але і справжній духовний шлях. На цьому шляху існує можливість сприйняття Христа як якогось компасу, який дозволяє отримати нову рівновагу замість блукання по обхідним стежкам:

Не розчинятись в справах зовнішнього світу

Але активно займатися ними

- не заглиблюватись у себе повністю

- і знаходити підтримку у внутрішньому світі

Замість пустих роздумів

Розглядати питання, проблеми і сумніви

- чи медитації даремно

- у стані свідомого медитативного покою («Спокій в пустелі», основний розділ)

Шукати «зовнішнього Бога»

- і формувати його внутрішній образ («Про хрещення в Йордані…», основний розділ)

Бачити сліди незмінної натури Творця

- у мінливому (вільному) житті

Вивчати закономірності зовнішнього світу

- і, користуючись ними, відчути схований за ними світовий порядок

Не віддавати себе волі інстинктів

Інтегрувати енергію інстинктів

- але і не заганяти їх усередину

- і переводити її в іншу форму

Використовувати час, простір і обставини, шукати гармонію

- зберігаючи особисту від них незалежність («Воскресіння Лазаря», основний розділ)

Працювати у зовнішньому світі

- і молитися про себе (правило бенедиктинців «ora et labora»)

Прагнути до розуміння позитивного внеску інших (активна толерантність)

- і розвиватися, виходячи із власної віри

Сприймати серйозно раціональне-аналітичне

- і «містично» - синтетичну півкулю мозку чи зв’язок між ними

Розуміти суб’єктивність сприйняття

- і, тим не менш, шукати різні істини, сховані за суб'єктивними підходами

Отримувати уроки із (конструктивних) традицій

- і користуватись ними для пробудження духовного життя в собі

Виконувати підготовчі вправи

- і сприймати милість (християнська містика, Exerzitien, …)

Особисто спілкуватись з Богом

- і користуючись його енергією

Любити ближніх

- як і себе самого

Зберігати тверезість розуму

- і дивитись за границі його обмежень

Не розчинятись в цілому

Але залишатись частиною цілого

- не посилювати его

- як його свідома клітина

Поважати тіло і матеріальний світ як інструмент

- і рости душею і духом

Приймати повноту і відповідальність

- пройшовши «воротами вузькими»

Боротись за вірні рішення земної свідомості

- і порівнювати їх з Божим планом на іншому рівні

Передавати знання іншим

- і самому налаштовуватись на сприйняття того, що гідно уваги

Змінювати у суспільстві чи оточенні те,

- що вже змінилось до кращого усередині

Співпереживати стражданням світу

- і радуватись водійству Божому

Бути частиною духовної общини

- і прагнути до Бога індивідувально

Поважати різноманіття народів

- і зрощувати загальнолюдський початок у всіх людях

...Отже, сам шлях Христа вказує на Третій Шлях, незважаючи на очевидні протиріччя світу – шлях до наповненого життя та дійсної духовної свободи у Господі. Деякі частини основного тексту, які виділені жирним шрифтом, більше розкажуть про це. (Дивись також Єв. від Ів. 17 та апокрифічне Євангеліє від Св. Томаса 22). Це не є невпевненістю, яка збереже очевидні протиріччя там, де існує проблема, і це також не означає змішування двох проблем („повторювання чогось багато разів"). Повне невтручання або вирішування за одного чи за іншого, знаючи, що хтось ще може також вибрате протилежне, іноді буде також краще, ніж невпевненість. Третій шлях мислення полягає у пошуку ігнорування точки зору, незважаючи на протиріччя, та утворення нового свободного твердження (постулату, заяви, тезісу, рішення, постанови) та таким чином вирішуючи проблему.  Той, хто добре себе тримає на ногах на цьому натягнутому канаті, може зараз з більшим успіхом робити подальші кроки у пошуку Ісуса в Євангеліях (Пристрасті) та в Діях (Пентикостії). Ця людська здатність у значній мірі приблизитись до „справжнього світла" Господа (Ів. 1:9) поза проявами світу є як початковим пунктом, так і метою опису прогулянки по натягнотому канату. (Дивись наш основний такст, частина 1).

Між тим, що закладено в Євангеліях, і тим, що знаходить своє вираження в більш крупному масштабі в одкровенні Івана, існує зв’язок. Детальніше про це див. Основний розділ, частина 2.

 Update english/ deutsch

Повернуться на головну сторінку http://www.ways-of-christ.com/uk/

Шляхи Ісуса Христа, його внесок у розвиток людської свідомості, преображення людства і Землі. Незалежний інформаційний веб-сайт, який представляє
точки зору

різних сфер дослідження і пізнання, а також який містить практичні рекомендації для особистого розвитку.