Шляхи Христа

Незалежний інформаційний сайт, який представляє точки зору різних сфер досліджень і пізнання.

 

Методичні рекомендації *** з практики медитації.

Наші тексти були частково написані за допомогою споглядального відображення біблійних текстів. Отже, окрім інформації, яку вони мають, вони також написані як відповідні початкові пункти для вивчення глав Євангелія.

Нижче наведені 37 глав повторюють етапи, котрі можна прослідкувати по Євангеліям і в Одкровеннях Івана Хрестителя. Працювати з текстом рекомендується саме в цій послідовності, використовуючи по необхідності Євангеліє від Івана і його Одкровення. Вивчення Біблії, тобто читання та зіставлення текстів, - лише один з методів. В процесі вивчення може прийти розуміння тексту і можливо самої суті Бога на більш глибокому рівні. *

Веб-сайт має розгорнутий, розбитий на частини текст, окремі глави якого можна отримати зі сторінки змісту. Для ґрунтовного вивчення текст рекомендується роздрукувати. В залежності від налаштувань браузера та принтеру виходить біля 120 сторінок.

Ті, хто зацікавлений в цілісному методі вивчення, котрий має у собі незачеплені читанням куточки души, після прочитання чергової глави, можуть зосередитись на осмисленні відповідної до неї глави Євангелія від Івана або іншого джерела, використовуючи методи медитації. (Іван та його учні особливо багато займались духовним аналізом того, що відбуваються).

Детальніше про практику медитації.

Існує декілька можливостей. По-перше, діють звичайні правила всілякої медитації: свідомим зусиллям або через бесіду з уявною істотою увага повинна відволіктись від зовнішніх подразників, емоцій і проблем, щоб виникла відкритість духу. Треба уникати надмірної дії втоми, голоду, алкоголю, нікотину і тому подібних речей. Медитацію не повинні порушувати телефоні дзвоники та інші перешкоди. Місце має бути затишним, тобто не знаходитись поряд з приборами, які створюють сильне енергетичне поле (див. посилання на біологію житла). Досвідчена людина, мабуть, зможе зосередитись навіть на площі в базарний день, але початківцям треба дотримуватись цим порадам. Раніше для занурення у медитативний стан люди повільно з закритими очами промовляли текст із Євангелія (розенкрейцери**). Для того щоб увага фіксувалась не на словах, а на змісті, текст заздалегідь вчили напам’ять. Згідно ще одному методу, читання тексту супроводжувалось евритмічними рухами. Можна також спочатку прочитати текст, а потім закрити очі і насолодитись відчуттям ефекту, який він справляє. При цьому треба уникати активного мислення, медитація починається там, де зупиняється свідоме мислення. Якщо думки продовжують народжуватись, їх треба «спостерігати зі сторони», але не домислювати. Це відноситься і до тих думок, які на перший погляд нічого не мають спільного з предметом медитації. Якщо не дають спокою думки про зовнішні події, їх можна записати і свідомо відкласти на потім, щоб звільнити від них дух. Важливі події та відчуття, які з’явились у процесі медитації, також треба по можливості записувати, щоб потім можна будо прослідкувати прогрес у власному розвитку. Споглядання, медитація ведуть до поглиблення свідомості, однак цей ефект не настає автоматично.

Під час виходу зі стану медитації добре мати під рукою блокнот, щоб помітити в ньому основні моменти. По-перше, це допоможе потім згадати видіння; по-друге, записи дозволять прослідкувати за розвитком видінь. Ведення щоденної записи символів видінь дозволяє максимально розкрити здатність до сприйняття. Починає наростати відчуття, що не всі видіння пояснюються поточними подіями і реакцією психіки на них, відчуття, що тут відбувається дещо не менш важливе, ніж події дня.

Це не окультні ритуали, просто душі треба дати час розкритися назустріч змісту і Богу, не залишаючи цей зміст на розгляд одній свідомості. Сам по собі свідомість не є зло, але однієї її недостатньо для розуміння. Згодом процес зачепить і перетворить всі рівні людини, зокрема її волю та тіло. Якщо під час медитації починає приходити нове розуміння, з’являються символічні образи, або в житті починають відбуватись помітні події, значить ті місця в Євангелії, що могли бути відтворені в душі, досягли її чи хоча б визвали в неї відгук. Після цього треба робити наступний крок, особливо, якщо потреба в ньому вже яскраво відчувається. Можливо, спочатку треба бути вживатися в нову главу Євангелія цілий тиждень чи, ще краще, місяць. Можна не намагатись відпрацьовувати її зміст на 100%, адже етапи не відокремлені один від одного. Бог посилає людині прозріння, коли він (Бог) визнає це потрібним зробити. Медитація може наблизити «зіркову мить», але не в силах викликати її настання. Тим не менш, ніяка теологія не може замінити цю практику внутрішньої діяльності, яка дає людині не сіру теорію, але можливість пройти шлях Христа у власних відчуттях.

Незважаючи на можливості, які дає медитація, існує стільки ж різних шляхів, котрі ведуть до однієї тієї ж мети, скільки існує на світі людей.

Інші форми медитації в християнському контексті

Хоча вищезгадана, специфічна за змістом форма християнського медитації рідко пропонується сьогодні у церквах, на спеціальних церковних семінарах медитація все ж проводиться, хоча і в інших формах. Адже люди продовжують шукати новий досвід. А ось церкви покинули у минулих сторіччях свої власні духовні і медитативні традиції. Зараз їх приходиться відкривати знову. Для початку вони видозмінювали буддистські форми медитацій (дзен і прості форми трансцендентальної медитації), поєднуючи їх зі вступом в християнському або нейтральному дусі. Християнські містики у стані спокою «вбирали» образи, ікони або окремі вислови Біблії. В основній частині робіт, в главі «Спокій у пустелі» згадаються практика греко-православних монахів, що збереглась до наших днів на горі Афон, згідно якій вони багато разів повторюють фразу «кіріє елейсон» (Господи, помилуй). Спів псалмів також може приймати споглядально-медитативний характер. Однак найпростіший спосіб міг би бути найбільш ефективним – церкви могли би показати гарний приклад, роблячи періоди тиші в храмі під час служби, ніби чекаючи на відповідь, наприклад, перед молитвою, під час неї і після неї, після проповіді, під час душерятівної бесіди і т.д. Тоді елемент медитації не стояв би осібно і міг би відкрити свою цінність з поєднаннями зі всім іншим. Крім підготовки до розуміння діянь Бога це могло би надати всьому життя людини ту медитативну рису, яку так важко достигнути у наш сумбурний час. У всякому разі, коли будь-яку медитацію без розбору називають «нехристиянською справою», це звучить безглуздо і свідчить про безграмотність. Форми медитації, які практикуються деякими нехристиянськими групами, більш відомі, ніж християнські, але останні все одно існують.

Медитація може наповнити новим змістом життя навіть тих людей, котрі в пошуку духовного досвіду потрапили на небезпечний і непридатний шлях вживання наркотиків.

* … Сконцетроване вивчення надрукованого тексту допомагає уникати таких проблем, які незалежні дослідники приписують надмірному впливу інтернету та «багатозадачності» (тобто одночасне виконання багатьох задач). Повна версія тексту в форматі PDFлубок (.PDF) .

** Наприклад, у християнській Розенкрейцерській школі «Universitas Esoterica» в Берліні (Волфганг Вегенер), котра існувала до 1984.

*** (Глибше) розуміння цих сторінок вимагає вивчення «Я-концепції» та використаних додаткових методів (див. вище). Цей тип підходу до вивчення текстів розглядається іншими як загальна норма для серйозної роботи також в таких сферах як філософія («Принцип благодійсності», Дональд Девідсон, «Про ідею концептуальної схеми» у «Праці та адреси Американської філософської асоціації» Т.47, 1973-1974, стр.19).

 

Повернуться на головну сторінку http://www.ways-of-christ.com/uk/

Шляхи Ісуса Христа, його внесок у розвиток людської свідомості, преображення людства і Землі. Незалежний інформаційний веб-сайт, який представляє
точки зору

різних сфер дослідження і пізнання, а також який містить практичні рекомендації для особистого розвитку.